відносини

мн. (ділове, офіційне й под. спілкування між людьми, товариствами, державами), зв'язки, взаємозв'язки; стосунки, взаємини (між людьми)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відносини — син, мн. Стосунки, зв язки, взаємини між ким небудь. || до кого, заст. Ставлення, прояв почуттів. Економічні відносини. •• Валю/тні відно/сини грошові відносини, пов язані з функціонуванням валюти в процесі зовнішньої торгівлі, надання… …   Український тлумачний словник

  • відносини — множинний іменник …   Орфографічний словник української мови

  • відносини виробничі — одна з центральних категорій соціально економічної філософії марксизму, яка виражає сукупність матеріальних відносин між людьми в процесі суспільного виробництва і руху суспільного продукту від виробництва до споживання. За Марксом, для… …   Філософський енциклопедичний словник

  • відносини суспільні — категорія соціальної філософії, яка виражає сукупність багатоманітних зв язків, що виникають між суб єктами соціальної взаємодії і характеризують суспільство або спільноту як цілісність. Суб єкти соціальної взаємодії водночас постають як носії… …   Філософський енциклопедичний словник

  • кореспондентські відносини щодо цінних паперів — оформлені договором відносини між депозитаріями, згідно з яким один депозитарій веде облік цінних паперів, що зберігаються в іншому депозитарії …   Глосарій термінів фондового ринку

  • виробничі відносини — див. відносини виробничі …   Філософський енциклопедичний словник

  • суспільні відносини — див. відносини суспільні …   Філософський енциклопедичний словник

  • гірничі відносини — горные отношения mining production relations правовідносини, пов язані з використанням та охороною надр і врегульовані законами України та іншими нормативно правовими актами. Регулювання гірничих відносин (Р.г.в.) здійснюють владні органи різних… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Стародуб, Татьяна Сергеевна — Стародуб Татьяна Сергеевна Стародуб Тетяна Сергіївна …   Википедия

  • право — а, с. 1) тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни. 2) Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов язкових правил (норм) поведінки, що виражають волю панівного… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.